13 Сэки тэ шу налы, мый Господь тадзи висьталӧ: тайӧ муас став олысьсӧ, Давидлӧн юралан пуклӧсын пукалысь ӧксыясӧс, тшӧтш попъясӧс, пророкъясӧс да Ерусалимын став олысьсӧ Ме юктӧда коддзытӧдзныс.
Му пельӧссянь ме шыася Тэ дінӧ шогсян сьӧлӧмӧн. Нуӧд менӧ изкырта вылӧ, кытчӧ ачым ме ог вермы кайнысӧ.
Енмӧй, Тэ повзьӧдана! Тэнад скӧралігӧн коді вермас сулавны Тэ водзын?
Чуймалӧй-шензьӧй, синтӧммӧй, энӧ аддзӧй! Ті кодаланныд, но онӧ вина понда, довъяланныд, но онӧ сур понда.
Тэнӧ нартитысьясӧс Ме пӧткӧда налӧн жӧ вир-яйнас, найӧ пондасны юны ассьыныс вирсӧ да коддзасны, кыдзи коддзӧны выль винаысь. Сэки ставныс тӧдмаласны, мый Ме – Господь, тэнӧ Мездысь, Яковлӧн вына Ен.
Садьмы, садьмӧдчы, чеччы, Ерусалим! Господьлӧн киысь тэ босьтін Сылысь скӧрлуна дозсӧ, юин сэтысь, юин кушӧдзыс да кутін довъявны.
Тэ, коді коддзӧмыд, но абу винаысь, коньӧр войтырӧй, кывзы тайӧс.
Ме талялі войтыръясӧс Аслам скӧралігӧн, пазӧді найӧс Аслам лӧгалігӧн, кисьті му вылӧ налысь вирсӧ.
Сідзкӧ, висьтав налы, мый Господь, Израильлӧн Ен, тадзи висьталӧ: кучик доз тыртӧны винаӧн. Найӧ вочавидзасны тэныд: ”Ми ӧмӧй огӧ тӧдӧй, мый кучик дозсӧ тыртӧны винаӧн?”
Господь висьталіс меным: «Юӧрт ставныслы, мый Господь Саваоф, Израильлӧн Ен, тадзи висьталӧ: юӧй коддзытӧдзныд, восмӧнныд, да усьӧй кок йывсьыныд. Сэки ті онӧ нин чеччӧй, ӧд Ме мӧдӧда тіян вылӧ шыпуртӧс.
Со, тайӧ карыс вылӧ, мый сиӧма Менам нимлы, Ме мӧдӧда шог. Гашкӧ, ті чайтанныд, мый тіянӧс оз ло мыждӧма? Но мыждӧмысь ті онӧ пышйӧй, ӧд му вылас став олысьыс вылӧ Ме мӧдӧда шыпурт, – висьталӧ Господь Саваоф. –
– Ме коддзытӧдзныс юктӧда вавилонса юралысьясӧс, тӧдысьясӧс, ыджыдалысьясӧс да тышкайӧзӧс. Найӧ унмовсясны пыр кежлӧ да оз садьмыны, – висьталӧ Ӧксы, кодлӧн нимыс Господь Саваоф.
Господь киын Вавилон вӧлі зарни чашаӧн, Вавилон юктӧдіс му вылын олысь став йӧзсӧ. Войтыръяс юисны сэтысь вина да воштісны вежӧрнысӧ.
Тэ пӧтмӧныд яналан, ошкӧмыс тэныд оз ло. Ӧні ю – мед пасьтӧгыд тэнӧ аддзасны. Господь кисьтас Ассьыс скӧрлуна дозсӧ тэ вылӧ, нималӧм пыдди тэныд лоӧ яналӧм.