11 Тунавтӧдз кӧ змей чушкас, тунасьысьлы сылӧн сямлуныс оз отсав.
Мывкыдтӧм морт мӧвпалӧ, мый Енмыс абу. Йӧзыс сетчисны лёкас, олӧны зывӧка, бур вӧчысьыс абу.
Господьӧй, Ен Саваоф, Тэ Израильлӧн Ен, кыпӧдчы мыждыны войтыръясӧс, эн жалит лёк вӧчысьясӧс.
Тэ кылан кевмысьӧм, та вӧсна став йӧзыс локтӧны Тэ дінӧ.
Мортыд сёрнитӧмнас пӧтӧ, вомсьыс петан кывъяснас пӧткӧдчӧ.
Ныжмӧм чертӧ кӧ он лэчты, вынтӧ зэвтны ковмас. Мывкыдлуныд отсалӧ бурджыка уджтӧ вӧчны.
– Ме мӧдӧда тіян пӧвстӧ яда змейясӧс, – висьталӧ Господь, – найӧ пондасны чушкыны тіянӧс, и нимкыв лыддьӧмныд оз вермы сувтӧдны найӧс.
Миян кывным – тайӧ би. Миян вир-яйын сійӧ – лёк чукӧртанін, сійӧ пежалӧ дзоньнас вир-яйнымӧс. Ад бисянь ӧзйӧмӧн сійӧ сотӧ миянлысь став олӧмнымӧс.
а кывсӧ лӧньӧдны некод оз вермы. Лёкыс вӧсна кывтӧ лӧньӧдны он вермы, сійӧ тырӧма виана ядӧн.