33 Мыйтакӧ кад олыштӧм бӧрын вокъяс бӧр мӧдӧдісны найӧс лӧнь сьӧлӧмӧн апостолъяс дінӧ.
мый он вӧч миянлы некутшӧм лёк. Ӧд ми эгӧ вӧрзьӧдӧй тэнӧ, а вӧчим сӧмын бур, лэдзим тэнӧ лӧня мунны. Тэ – Господьлӧн бурсиӧмаыс».
Мӧисей локтіс Иофор тесьт дінӧ да шуис сылы: «Лэдз меным бӧр мунны Египетӧ вокъяс дінӧ, медым тӧдмавны, ловъяӧсь-ӧ найӧ». Иофор шуис Мӧисейлы: «Мун лӧнь сьӧлӧмӧн». [Кад мысти куліс египетса ӧксы.]
Исус шуис аньлы: «Нылӧй, эскӧмыд мездіс тэнӧ. Мун повтӧг да ло дзоньвидза, тэ мынін висьӧмсьыд».
Сэки апостолъяс да юрнуӧдысьяс став вичкоыскӧд шуисны бӧрйыны ас пӧвстсьыныс вокъясӧс да мӧдӧдны найӧс Павелкӧд да Варнавакӧд Антиокияӧ. Бӧрйисны пыдди пуктана вокъясӧс: Иудаӧс, кодӧс шуисны Варсаваӧн, да Силаӧс.
Но Сила шуис кольччывны на сэтчӧ, сэки Иуда ӧтнас муніс Ерусалимӧ.
Видзысь висьталіс та йылысь Павеллы: «Юралысьяс тшӧктісны лэдзны тіянӧс. Верманныд петны да мунны лӧня».
Энӧ увтыртӧй сійӧс! Отсалӧй сылы лӧнь сьӧлӧмӧн бӧр локны ме дінӧ. Тані мукӧд вокъяскӧд ме виччыся сійӧс.
Эскӧм вӧсна Раав нима кырсалысь ань эз кув эскытӧмъяскӧд ӧтвыв, ӧд сійӧ бур сьӧлӧмӧн сибӧдіс израильса кыйӧдчысьясӧс.
Тіян дінӧ локтысь кӧ вайӧ мӧд велӧдӧм, энӧ сибӧдӧй сійӧс керка помад, весиг энӧ чолӧмасьӧй сыкӧд.