13 Ӧд водзджык вӧлі вӧчӧма Адамӧс, сэсся Еваӧс.
Ен вӧчис мортӧс Ас кодьнас. Аймортӧс да аньӧс Ен кодьӧн вӧчис.
Господь Ен шуис: «Абу бур овны мортлы ӧтнаслы. Вӧчамӧй сылы лӧсялана отсасьысьӧс».
Босьтӧм ордлыысь Господь Ен вӧчис аньӧс да вайӧдіс сійӧс морт дінӧ.
Господь Ен вӧчис муысь мортӧс, пӧльыштіс сылы ныр-вомас олӧмыслысь ловсӧ, и морт лоис ловъя олысьӧн.
Аньлы Ен шуис: «Тэнсьыд нӧбасьӧмтӧ Ме вӧча сьӧкыдӧн, ныв-питӧ кутан чужтыны дойяс пыр. Тэнӧ кутас кыскыны верӧсыд дінӧ, а сійӧ тэ вылын кутас ыджыдавны».
Гӧтырыслы Адам пуктіс Ева ним, ӧд сійӧ лои став олысьыслы мамӧн.