1 Израильсаяс чукӧртчисны Давид дінӧ Хевронӧ. Найӧ шуисны: «Миян пытшкын визувтӧ ӧти вир.
Лаван шуис сылы: «Збыльысь, ми тэкӧд ӧти лыысь да ӧти яйысь, тэ менам рӧдвуж!» Яков оліс Лаван ордын тӧлысь чӧж.
Сійӧ мӧдӧдіс ассьыс йӧзсӧ став Израиль му пасьтала да тшӧктіс висьтавны быд чужанкотырлы: «Кор кыланныд буксан шы, сэки горӧдӧй, мый Хевронын Авессалом пуксис ӧксыӧ».
Та бӧрын Давид юаліс Господьлысь: «Мунны-ӧ меным иудаса кутшӧмкӧ карӧ?» Господь вочавидзис: «Мун». «Кутшӧм карӧ?» – юаліс Давид. Господь шуис: «Хевронӧ».
Давид ӧксыаліс Израильын нелямын во чӧж. Хевронын сійӧ юраліс сизим во, Ерусалимын – комын куим во.
Найӧ мунісны да видзӧдалісны Ханаан му Цин овтӧминсянь Реховӧдз, Лево-Хаматсянь матын.
ӧд ми – Сы вир-яйлӧн юкӧнъяс.
сэки ӧксыӧ пуктӧй мортӧс, кодӧс бӧръяс Господь, тіян Енныд. Сійӧ мед лоӧ тіян войтыр пӧвстысь, а оз мукӧд войтыр пӧвстысь.
«Юалӧй Сикем карса олысьяслысь, бурджык-ӧ лоӧ налы, Еровааллӧн сизимдаснан пияныс кӧ юраласны либӧ ӧти морт юралас. Энӧ вунӧдӧй, мый ме тіян рӧдвуж, и миян пытшкын визувтӧ ӧти вир».